Клімаш  Тетяна Михайлівна

            Інструктор з фізкультури

            Дата народження: 21.03.1991 рік

            Освіта: Вища. Одеський Національний університет      і  м.І.І.Мечникова

          Геолого – географічний факультет

         Спеціальність: Фізична географія та природокористування.

         Стаж роботи: 10 років.

ТВОРЧЕ КРЕДО: 

Здоров'я дитини - багатство родини! Здоров'я народу - багатство країни!

ЖИТТЄВЕ КРЕДО:

«Не обіцяй добро чинити людям,

А просто, якщо можеш, то зроби».

Одним з пріоритетних завдань дошкільної освіти є забезпечення фізичного здоров'я дітей. Фізичне виховання повинно збагачувати дітей позитивними емоціями, енергією радості та задоволення від виконання фізичних вправ. Саме таким принципом керується інструктор з фізкультури Тетяна Михайлівна.
" Мені подобається працювати фізичним інструктором в дитячому садочку. Коли я бачу усмішки дітей , їхні успіхи - моє серце наповнюється радістю . Я вважаю, що дуже важливо змалечку прищеплювати бажання дбати про себе, розуміти, що фізичні вправи несуть користь для їхнього здоров'я! А щоб діткам було цікаво та весело , на заняттях проводжу ігри та розваги. Діткам дуже подобається активні вправи та ігри, вони виплескують свої емоції, веселяться та підтримують один одного! Щиро хочеться , щоб всі дітки були здорові та щасливі!

Хто здоровий, той сміється,
Все йому в житті вдається,
Радість б'ється в нім щоднини -
Це ж чудово для дитини!

Працюю за програмою  «Казкова фізкультура».

Основні завдання з фізичного виховання

1. Охорона та зміцнення здоров`я дітей.
2. Формування у дітей потреби дбати про своє здоров`я та вести здоровий спосіб життя.
3. Формування  у дітей міцних рухомих умінь, навичок та рухових якостей.
4. Виховання бажання виконувати рухові дії правильно та гарно, діставати від цього задоволення.
5. Формування позитивних моральних та вольових рис характеру.

«Фізичний розвиток дітей в умовах  ЗДО»

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу  життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Основні форми роботи:
1. Ранкова гімнастика. 

2. Заняття з фізкультури ( 2 р. на тиждень для кожної вікової групи у спортивній залі чи на майданчику - в залежності від погодних умов)

3. Фізкультурні  хвилинки, паузи, загартовувальні процедури.

4. Фізкультурно - спортивні свята (1- 2р. на рік для кожної вікової гр.)

5. Фізкультурні розваги (2 р. на місяць для кожної вікової групи)

6. Дні здоров’я (1 р. на місяць)

7.. Вправи з елементами йоги.

            Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках,  фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання. Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.

          Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

        Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: вологе обтирання тіла, обливання ніг, тіла). Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по    траві тощо)

Хатха-йога.    У сучасному суспільстві перед освітянами постають нові вимоги до фізичного виховання дошкільника. Глобалізація, гіподинамія, швидкий темп життя призводять до того, що лише третина сучасних дошкільників вважається відносно здоровими.  Дитина в дошкільному віці повинна відчути м'язову радість і полюбити рух - це допоможе їй  пронести через все життя потребу в русі, долучитися до спорту і здорового способу життя.  До шести років  у дитини  повинна  бути розвинена здатність переносити статичні навантаження, сформоване вміння самостійно і творчо використовувати накопичений арсенал рухових засобів. Рухова діяльність повинна стати природною потребою практично кожної дитини незалежно від рівня  індивідуальної рухової активності. Від того, як буде організована робота з дітьми з фізичної культури, залежить чи буде дитина фізично готова до навчання в школі, і найголовніше - її здоров'я.

     Йога - древня система оздоровлення і зміцнення тіла, а також набуття душевного спокою і рівноваги. Вона допомагає досягти легкості, бадьорості, енергійності, покращує роботу всіх органів і систем організму, підвищує тонус, стабілізує травлення, дарує прекрасне самопочуття і настрій, прояснює розум.

     Дитяча йога - це комплекс занять на основі хатха-йоги , Яка створює всі умови для гармонійного зростання і розвитку дітей.

     Актуальність даної форми роботи полягає в тому, що сьогоднішні діти стикаються з такими проблемами, як гіперактивність, занепокоєння, стреси, порушення харчування, слаборазвитость м'язів ніг і рук, спини, що позначається на поставі. Важливо створити якомога раніше здорові звички для їх розвитку. Діти різного віку і ступеня підготовки можуть займатися йогою.

Гімнастика з елементами хатха -його доступна дітям дошкільного віку. На відміну від інших фізичних вправ, що має динамічний характер, в гімнастиці хатха-йоги , Основна увага приділяється статичному підтримці поз. Їх виконання вимагає плавних, осмислених рухів, спокійного ритму і надає на організм помірні навантаження.

Отже, питання досягнення мети фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи за допомогою різних здоров’язбережувальних технологій, зокрема хатха-йоги в закладі дошкільної освіти набуває особливої актуальності, що обумовило тему дослідження.

 «Щоб зробити дитину розумною і розважливою. Зробіть його міцним і здоровим, нехай він працює, діє, бігає, кричить, нехай він знаходиться в постійному русі ».

Ж.Ж. Руссо

Форми організації рухової активності у повсякденному житті.

Педагоги ЗДО мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати їхню активність, схвалювати намагання виявляти самостійність, вольові зусилля. При цьому важливо враховувати руховий досвід кожної дитини, притаманний їй темп, рівень рухливості, природні можливості та здібності.

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у ЗДО. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку - від 5 до 6 хв., старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

   Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для молодшого дошкільного віку, 4-5 годин – для старших дошкільників. Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні та природні умови, місце ігор протягом дня, наявність необхідного фізкультурного обладнання та інвентарю.

       Рухливі ігри включаються до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг  тощо) після їх попереднього розучування. Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (одна-дві гри малої і середньої рухливості), на прогулянках (дві-три гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонуються одна-дві гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться п’ять-шість рухливих ігор, а влітку – шість-сім.

          Протягом дня слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, городки, бадмінтон) та спортивних вправ (їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках.

      Фізичні вправи на прогулянках – один з основних засобів фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються навички життєво важливих рухів (ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння тощо), розвиваються фізичні якості (сила, спритність, швидкість, витривалість, координація рухів, гнучкість). Фізичні вправи також широко використовуються в різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри тощо).

        Важливий складник життєдіяльності дітей – прогулянки. Неодмінна умова їх проведення – збалансування дорослими програмових вимог з бажаннями вихованців. Зміст роботи в ході прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо. На прогулянках тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей раннього віку становить 20-35 хв., молодшого – 35-45 хв., старшого – 45-60 хв. Рухову активність дітей варто знижувати наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до її закінчення, щоб забезпечити спокійний перехід до іншого режимного моменту.  Походи за межі ЗДО проводяться з дітьми, починаючи з старшого віку. Вихователь має ретельно готуватися до їх проведення: продумувати маршрут руху і спосіб пересування, визначати та вивчати місця зупинок і відпочинку, враховувати при цьому всі природні умови для проведення вправ з удосконалення рухових навичок . До місця призначення діти можуть іти вільно, групуючись за бажанням; шикування парами використовується при переходах вулиць, дороги. Тривалість переходу в один бік (від ЗДО до місця кінцевої зупинки) становить для дітей, шостого року життя – 25-30 хв.

Під час походів використовують вправи з основних рухів, рухливі ігри, а також передбачаються проведення спостережень в природі та навколишньому оточенні, елементарні бесіди, короткі розповіді краєзнавчого, екологічного спрямування, дидактичні ігри тощо.

Фізкультурні свята проводяться двічі –починаючи з молодшого дошкільного віку. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про організацію повноцінної прогулянки у цей день.  Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них , створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята – найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і невпевнених.

      Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35 хв., старшого віку – 35-40 хв. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик. Обов’язковим є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження, колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними , складніших за правилами, руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

     Дні здоров’я . Самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.

     У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо).

     Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику. Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати індивідуальні особливості здоров’я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини.

     Індивідуальна робота з фізичного виховання проводиться у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з підгрупами по двоє - четверо дітей.      

     Мета – ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи стан здоров’я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.

Заняття

      Заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.  Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15 хв., молодшого – 20 хв., старшого -30 хв.
    Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття. Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо. Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори року.

       Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі.  Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі фізкультурних занять.

      Загальні навантаження – сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

     Фізичні навантаження – величина впливу фізичних вправ, виконуваних під час занять, на функціональну діяльність усіх органів та систем дитячого організму. Пік таких навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття.

Для регулювання (збільшення або зменшення) фізичних навантажень можна включати до змісту занять складніші чи простіші вправи (найістотніше навантаження на організм забезпечує робота великих, а не дрібних груп м’язів); змінювати їх кількість та дозування, темп виконання, амплітуду, кількісні параметри рухів (висоту, довжину тощо) та інвентарю (вагу чи розмір предметів). Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні; скорочувати паузи між вправами, простою дітей за рахунок попередньої підготовки розмітки, обладнання та продумування способів оперативної розстановки/прибирання обладнання, роздачі/збирання інвентарю, раціональну організацію дітей на виконання рухів, доцільний добір методів і прийомів роботи з вихованцями.

Вуличний майданчик

Вуличний майданчик має гумове покриття, що є безпечним для дитини під час падіння, та допомагає зберегти здоров’я суглобів під час бігу.

Спортивний зал – найсучасніший у місті! Обладнаний всім необхідним для занять спортивним інвентарем (м'ячі, обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та обладнанням (спортивні драбини, похилі та ребристі дошки, доріжки здоров’я, ортопедичні тренажери, футбольні ворота та баскетбольні щити ). Родзинка спортивного залу - скеледром та лабіринт.

Валеологічний порадник для батьків

1. Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.

2. Ведіть здоровий спосіб життя.

3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.

4. Загартовуйтеся разом із дитиною.

5. Більше бувайте на свіжому повітрі.

6. Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей.

7. Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.

8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.

9. Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передайте це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.

Приклад батьків – кращий метод переконання дітей у користі фізичної культури. Якщо дорослі (батько, мати, старші брати та сестри, дідусь)  виконують ранкову гімнастику, показуючи дитині, як правильно робити загально-розвиваючі вправи, здійснюючи при цьому загартовуючи процедури, то це краще будь-яких балачок про значення її для зміцнення здоров'я. Дитина переконується в її користі, тому що бачить, що гімнастикою займаються рідні їй люди, яких вона любить.

         Фізичні лінощі дорослих, просиджування годинами біля телевізора, звичка до побутового комфорту, міського транспорту, боязкість простуд - все це, як вірус, передається дітям. А потім батьки запитують, чому син або донька такі мляві, бліді, непристосовані до фізичних вправ та навантажень, чому в них часто болить голова, погана постава та ін. Аналіз причин, які призвели до такого стану, свідчить, що діти не завжди бачать у своїх батьках зразок, гідний для наслідування культури фізичної. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами. Відсутність цієї потреби у людини слід розглядати як значний недолік у її вихованні.

Фізичні вправи в сім'ї з дітьми 2-6 років проводяться у певній системі. Вранці, після підйому, дитина виконує ранкову гімнастику. Вона складається з 4-8 загальнорозвиваючих вправ, які повторюються 6-12 разів (стрибки 12-24 рази) залежно від віку дітей.

         Під час прогулянок на свіжому повітрі у першу та другу половини дня дитину вправляють у виконанні основних рухів: ходьба по колоді, яку покладено на землю, або лаві; стрибки в довжину з місця, зістрибування з пеньків; метання м'ячів (шишок, каштанів) у ціль (дерево) та на дальність; біг зі зміною швидкості та ін.

       Однією з форм активного відпочинку дітей та зміцнення їх здоров'я є участь разом з батьками у пішохідних прогулянках. Такі походи виховують у дітей почуття відповідальності та взаємодопомоги, виробляють витримку, наполегливість, витривалість. Вони також дають можливість ознайомити дітей з красою рідної природи.

Значний інтерес у дітей викликають вправи спортивного характеру. Взимку - катання на санчатах, ковзанах, лижах. Влітку - плавання, катання на велосипеді, гра у бадмінтон та ін. Стимулюючи рухову діяльність дошкільнят та плануючи прогулянки з цікавими вправами та іграми, можна підвищити їх оздоровчу цінність та ефективність впливу на фізичний розвиток дітей.

        При відповідному навчанні діти швидко оволодівають основами техніки вищеназваних рухів. Батьки повинні підтримувати інтерес та потяг дітей до занять спортом, допомогти їм у перспективі вибрати спортивну спеціалізацію (записати дитину в спортивну секцію)

Як визначити, чи має спортивні здібності ваша дитина?

Про те,що в малюка є спортивні здібності, свідчать такі ознаки:

1. Висока рухова активність, енергійність, бажання перебувати в постійному русі.

2. Дитина надзвичайно рідко втомлюється, у здоровому стані не виявляє млявості.

3. Поводиться сміливо, не лякається дрібних травм (синців, подряпин).

4. За багатьма фізичними якостями (сила, швидкість, витривалість, точність рухових дій) малюк розвинений значно краще, ніж більшість його однолітків.

5. Дитина наполеглива, вольова, завжди прагне бути першою, перемагати в рухливих іграх-змаганнях.

6. Надто часто виявляє непосидючість, не любить спокійних, малорухомих ігор;

7. Має власного «кумира» - спортсмена.

8. Володіє широким діапазоном рухових дій (може рухатися повільно і швидко, виконувати рухи плавні та різкі).

9. Здатна чудово утримувати рівновагу.

10. Демонструє гарний рівень основних рухових умінь, вправляючись у різних видах ходьби, бігу, лазіння, стрибках, вправах на влучність та інше.

Дуже важливо, щоб батьки та педагоги своєчасно виявляли нахили  та здібності малюка й підтримували їх. Не забувайте, що здібності дитини безпосередньо впливають на її особистісний розвиток, майбутній вибір життєвого шляху і дають можливість обрати правильний напрям формування її індивідуальності й у початковій школі. 

         Батькам необхідно пам'ятати, що діти, які систематично займаються фізкультурою, стають не тільки більш здоровими, міцними та загартованими, а й самостійними, рішучими, сміливими, більш наполегливими для досягнення поставленої мети, вони легше входять у дитячий колектив і швидше засвоюють трудові навички.

 Отже, фізичний розвиток дитини, її здоров'я залежать у першу чергу від батьків, їхнього способу життя.

Сімейний туризм

         У вихідні дні і особливо під час відпустки ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм - фізичні тренування на лоні природи.
         До будь - якого, навіть одноденного, походу потрібно підготуватися всією родиною, причому діти повинні бути активними учасниками цих приготувань - збирати рюкзаки, іграшки, спортивне приладдя, брати участь у виборі маршруту так, щоб він проходив по цікавих місцях (лісом із чистим повітрям та поблизу водоймищ). Дуже важливий правильний вибір взуття для дитини, яке має бути легким, зручним та міцним і не здавлювати ногу дитині. У рюкзаку малюка знаходяться змінний одяг, рушник та інші необхідні предмети. Вага рюкзака для дітей 4-5 років не повинна перевищувати 1 – 1,5 кг. Перед тим, як вирушати в похід, дитина має бути навчена правильній техніці ходьби. Особливої уваги та обережності потребує ходьба лісом. Малюк повинен навчитися слідкувати за тим, хто йде попереду нього, йти з опущеними руками, дивлячись під ноги та орієнтуючись на місцевості. Діти йдуть одразу за тим, хто крокує в голові колони.
         Під час походу варто не поспішати, заохочувати дитячу допитливість, розповідати дитині про дерева, квіти, тварин та інших мешканців лісу. Не варто ходити з дітьми мовчки, краще їм щось розказувати або розучувати під час подорожі віршики, співати пісні. Разом з тим, слід намагатися підтримувати ритм пересування, інакше діти швидше стомляться. Першими ознаками стомленості є капризи і плаксивість, тоді краще зупинитися для короткого відпочинку. Зазвичай через 30-40 хвилин після початку ходьби організується перший привал протягом 15-20 хвилин. Після відпочинку діти можуть випити води і погратися. Найбільш популярні ігри з м'ячем, з ходьбою навшпиньках, тримаючись витягнутими руками за протягнути між деревами мотузку, ходіння по колоді з різних боків тощо. Остання гра з дітьми проводиться разом із дорослими.
      При хорошій підготовці до походу та правильній його організації малюки не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.

Що треба знати батькам про правильну поставу дитини, і чому це так важливо?

Функції постави:

За визначенням учених постава — це звичне положення тіла людини у спокої та під час руху. Формується постава, починаючи з раннього віку, в процесі розвитку, росту і виховання дитини. Пра­вильна постава робить фігуру людини красивою і сприяє нормально­му функціонуванню рухового апарату та всього організму людини в цілому. Тому необхідність формування правильної постави є не ли­ше естетичною, а й медичною вимогою.

Постава виконує дуже важливі для життєдіяльності людини функції:

  - утримує кістки і суглоби у правильному положенні, оптимізуючи роботу м'язів;

  - дає змогу знизити надмірне стирання суглобних повер­хонь;

  - зменшує навантаження на зв'язки, що підтримують суглоби хребта;

  -  запобігає фіксації хребта у неправиль­ному положенні;

 - запобігає втомі, оскільки м'язи працю­ють ефективніше, даючи змогу орга­нізму витрачати менше енергії;

  - сприяє поліпшенню зовнішнього ви­гляду.

Показники правильної постави:

  - вигини хребта виражені помірно;

  - лопатки розташовані симметрично;

  - плечі перебувають на одному рівні;

  - живіт підтягнутий;

  - ноги прямі;

  - м'язи добре розвинені;

  - хода легка

Порушення постави можуть призвести до патологічних змін у хребті й інших суглобах, погіршення діяльності органів кровообі­гу, дихання, травлення, до зниження зору, головного болю тощо.

Чинники, що впливають на поставу

Є багато чинників, що негативно впливають на поставу. Зміни у скелеті можуть бути вродженими або набутими, зокрема у резуль­таті перенесеного захворювання. Скажімо, існує взаємозв'язок між зниженням слуху на одне вухо і поганою поставою. Людина, бажаю­чи краще чути, весь час нахиляє голо­ву в бік того, хто говорить. Це входить у звичку і з часом призводить до пору­шення постави. На формування постави можуть впливати і деякі особистісні риси. Ду­же часто невпевнену в собі дитину із заниженою самооцінкою можна помі­тити за неправильною поставою. Адже діти, які комплексують з приводу своєї зовнішності, намагаються бути менш помітними, тому голову понуро опус­кають униз, а плечі зводять уперед. У таких дітей поступово розвивається кособокість, сутулість, грудна клітка ро­биться вузькою і плоскою, кути лопаток відходять від хребта, набираючи вигля­ду крилець, живіт подається вперед. Це призводить до того, що рухливість грудної клітки зменшується, дихання стає менш глибоким, знижу­ється життєва ємність легень, самопочуття погіршується, дитина швидше стомлюється. Поява цих симптомів негативно впливає на са­мооцінку дитини, яка занижується ще більше.

Рекомендації батькам щодо формування правильної постави у дітей

Ми багато чуємо про правильну поставу, про те, наскільки важ­ливо стежити за нею, як це гарно і корисно. Що ж потрібно робити для її підтримання у гарній формі? Як навчити дітей піклуватися про свою спину?

Для цього ми рекомендуємо батькам:

-  своїм прикладом постійно показувати дитині, як потрібно правильно ходити і стояти;

- постійно слідкувати за поставою дитини в положенні сидя­чи - спина дитини менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці усією стопою;

- залучати дитину до фізичної культури, спорту, забезпечу­вати різні навантаження на м'язи з метою їх тренування, адже слабкі м'язи погано утримують скелет;

-  забезпечити дитині повноцінне харчування, яке сприяти­ме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте;

- враховувати, що на формування постави впливають звич­ки повсякденного життя - манера стояти, ходити, сидіти за обіднім столом, під час перегляду телевізійних передач, тому потрібно попереджати формування звичок, які мо­жуть згубно вплинути на поставу;

- слідкувати, щоб дитина носила сумку то на правому, то на лівому плечі. Це попередить викривлення хребта, плечі будуть рівними, постава - правильною.  

- слідкувати за тим, чи правильно дитина ходить:

- великий палець ноги має бути направлений уперед;

- внутрішні поверхні стоп під час ходьби мають перебува­ти близько одна від одної, а коліна не повинні стикатися;

 - руки не повинні «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука — з правою ногою.

Використання фітболів у домашніх умовах

Щоб використовувати вправи з великим м’ячем у домашніх умовах необхідно дотримуватись певних правил:
 1. Кожній дитині потрібно добирати м'яч за зростом( для дітей 3-5 років діаметр 45см, від 6-10 -55см.) так, щоб під час посадки на м'яч між тулубом і стегном, стегном і гомілкою, гомілкою і стопою був прямий кут. Правильна посадка передбачає також підведену голову, опущені і розведені плечі, рівне положення хребта, підтягнутий живіт.

2. Перед заняттям із м'ячами треба пересвідчитися, що поруч немає гострих предметів, які можуть пошкодити м'яч.
 3. Діти мають зручний одяг, що не заважає рухам, і неслизьке взуття (краще без взуття на килимку).
4. Починати треба із простих вправ і полегшених вихідних положень, поступово переходячи до складних.
5. Жодна вправа не має завдавати болю або викликати дискомфорт.
6. Слід уникати швидких і різких рухів, скручувань у шийному і поперекових відділах хребта, інтенсивного напруження м'язів і спини.
7. Під час виконання вправ, лежачи на м'ячі, не затримувати дихання.
8. Виконуючи вправи на м'ячі, лежачи на животі і спині, голова і хребет мають становити одну пряму лінію.
9.Під час виконання вправ м'яч не повинен рухатися.
10.Фізичне навантаження за часом має суворо дозуватися відповідно до вікових можливостей дітей. . Час проведення заняття не повинен перевищувати: для дітей 3-4 років 20-25 хв., 5-6 років – 30-35 хв.
11. Стежити за технікою виконання вправ, дотримуватися прийомів страхування і вчити дітей самострахування.
12. На кожному занятті намагатися створювати позитивний емоційний фон, бадьорий, радісний настрій.
13. Можна проводити комплексні ні заняття, коли одночасно з виконанням фізичних вправ діти удосконалюють культуру мовлення, правильну вимову.
14.Для формування комунікативних умінь можна виконувати вправи на м'ячах у парних загально-розвивальних вправах, рухливих іграх.

Здорова сім’я, в ній здорова дитина -
Щасливий взірець майбуття України.
І варто батькам все життя пам’ятати:
Від вас особисто залежить багато.
Отож не шкодуйте ні часу, ні сили,
Щоб дужим зростало дитя ваше миле!
Бо так було завжди: від віку й донині,
Сім’я – берегиня здоров’я дитини!