ХОРЕГРАФІЯ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ

Заняття хореографії - одне з найулюбленіших занять дітей. Лікарі називають дошкільний вік дитини - віком рухової марнотратності. Адже у дітей даного віку стільки багато енергії, що вони надають перевагу таким заняттям, де можна рухатися, проявити себе, відкрити свої почуття і настрій, дати волю своїй уяві і фантазії, самореалізуватись. А наукою доведено, що тільки під час музично-рухової, хореографічної діяльності розкриваються природні задатки і обдарування дітей. 
В дитячому садочку зміст і структура  хореографії повинні відповідати : 
- віковим особливостям дітей 
- провідній ігровій діяльності в даному віці. 
         Самі заняття направлені, щоб: 
- приносити користь дитині, зміцнювати здоров'я дитини; 
- розвивати фізичні якості, такі як витривалість, координація рухів; 
- формувати вольові якості, такі як вміння долати труднощі, наполегливість, дисциплінованість, витримка; 
- зміцнювати м’язово-руховий апарат; 
- сприяти творчому процесу; 
- розвивати-художньо-естетичні смаки; 
- культуру поведінки і спілкування; 
- розширити знання і кругозір дитини в світі мистецтва. 
      Завдання хореографа отримати не професійного танцівника, а провести дитину через перший етап хореографічного процесу, що включає засвоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико - побутового, бального, народного танцю.  Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять хореографії залежить тільки від педагога, від методів, які він використовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може працювати невимушено, без надмірних зусиль і перевантажень, радісно. Це підбір цікавих ігрових завдань, сюжетів для розучування рухів, колективно-порядкових вправ, танцювальних елементів та таночків. Слід пам’ятати , що для хореографа важливий результат, а для дітей важливий процес, а не результат. Потрібна якісна, доступна мета і досягаючи її дитина проявить себе. Навчання хореографії - це завжди діалог, навіть, коли учень маленький. Але від його наполегливості, направленості і професіоналізму хореографа залежить успіх спільної праці. 

ТАНЕЦЬ - ОСНОВА ХОРЕОГРАФІЧНОІ ДІЯЛЬНОСТІ

        Заняття хореографії базується на розучуванні рухів, вправ, елементів танцю, перешикувань і, звичайно, танцях. Танець - є основою хореографічної діяльності, джерелом естетичних вражень дитини, формує іі «художнє я». Танцювальне мистецтво включає в себе розвиток відчуття ритму, вміння чути і розуміти музику та погоджувати з нею свої рухи; розвиває і тренує м’язову силу корпусу ніг, пластику рук, грацію,виразність. Заняття танцем формує правильну поставу, прищеплює основи етикету, грамотної манери поведінки, дає уявлення про акторську майстерність. Крім того, дуже важливо, що танець сприяє психологічній розрядці, подоланню негативних емоцій, знімає напруження. Діти прагнуть виразити себе саме через танець. 
Танець складається з кількох фігур, кожна з яких - це певна кількість рухів і перешикувань. При розучені танцю слід пам’ятати, що у дітей дошкільного віку наочно-образне мислення і провідний вид діяльності -гра. Обов'язково рух має мати певну асоціативну назву, що допомагає дітям уявити, що саме і чому вони вивчають. Ігрове завдання робить процес вивчення цікавим. Майстерність хореографа полягає в тому, щоб орієнтуватися на особливості дітей групи і знайти певний метод, крім показу, щоб полегшити їх сприймання даного завдання, допоможе зорієнтуватися в просторі, швидко знайти своє місце у фігурі, в залі. Танець - це маленька модель життя в декількох хвилинах зі своїми емоціями та переживаннями.