Консультація для батьків

«Шахи для дітей» - освітні заняття, що розвивають логіку і прагнення до перемоги.

Шахи для дитини грають позитивну роль, ця гра добре розвиває рахункові здібності, розвиває логіку, тренує пам'ять, допомагає малюкові опанувати дії у думці.

Є приклади, коли саме заняття шахами допомогли малюкам навчитися вважати. Шахи для дитини – це гра по правилах: кожна фігура ходить саме по-своєму і ніяк інакше. Гра учать малюка діяти в певних умовах, це дуже дисциплінує і тренує волю. Юний шахіст вчиться планувати свої ходи, розраховувати сили впродовж всієї партії; під час гри малюк виучується управляти ситуацією і регулювати її самостійно.

Найбільша цінність, яку дають шахи для дітей, - це виховання вольових якостей, прагнення до перемоги.

Багато фахівців і психологи зійшлися в думці що ця древня гра діють як виховний процес, при цьому залишаються захоплюючою грою: малюкам дуже приваблива і сама шахівниця, і фігурки, які схожі на іграшки. Дітки сприймають це, як якусь таємницю.

Як навчити дитини грати в шахи? Далеко не в кожного є хороші, дохідливі дитячі підручники. Добре, якщо батьки зможуть грамотно захопити малюка до гри і якщо все вийшло – чудово! Грайте з вашим малюком регулярно. Але якщо ви по яких-небудь причинах не можете дозволити навчання шахами дитини самостійно, або у вас не завжди на це є час, то центр раннього розвитку вам в цьому допоможе! Адже для дітей гра в шахи непроста і неможливо малюка посадити за партію і відразу почати гру. Для повноцінного розвитку описаних якостей, досить записатися на заняття «Шахи для дітей».

Консультація для батьків

“Навіщо вчити дітей грати в шахи?”

Чи багато дорослих – любителів шахів – є серед ваших знайомих? А дітей? Так, полічити важко, відразу й не згадаєш. От якихось двад-цять років тому скільки шахових баталій відбувалося мало не на кож-ній лавочці у скверах і дворах! І було приємно спостерігати за дітьми, які юрмилися за спинами гравців і підказували виграшні ходи. Гарний був час! А тепер батьки дошкільнят замислюються, чи потрібно вчити дітей грати в шахи?

Настільні ігри творять дива. І шахи – в тому числі. Скільки матусь і татусів нарікають, що у них дитина дуже непосидюча! Коли дорослі буквально з ніг падають від наздоганялок, схованок, стрибків з м’я-чем та інших забав, спритний непосида наполягає на своєму: “Давай грати далі!” Ось тоді і стане в пригоді можливість привчати дитину до “тихих” ігор. Одна з них – настільна гра в шахи. Хоч і давня, але дуже корисна для сучасних малюків.

Уявіть собі звичайну картину вихідного дня – з життя звичайної сім’ї. Тато малюка разом з дідусем зустрілися, обговорили у цей час новини і прогноз погоди і, затіявши чоловічу розмову, прилаштувалися грати в шахи. Мама ж всіляко намагається зайняти дитину в дитячій кімнаті, вмовляючи не шуміти. А що якщо не усувати дитини від спільноти? При-вести її до старших, щоб спробувати зацікавити грою. Геніальна думка! Довго висидіти малюк не зможе, хто ж сперечається. зате побачить, як це по-справжньому грати в шахи, поспостерігає за всіма діями гравців.

Нехай дитина ще не зрозуміє, до чого стільки різних складних правил цієї дивовижної гри, але помітить, що фігури відрізняються одна від одної і “ходять” вони також по-різному. якщо зверне увагу на такі деталі, то почне ставити запитання, наприклад: “А чому од-ним фігурам так можна ходити, а іншим - ні?” або “Навіщо на дошці стільки клітинок?” Неодмінно відповідайте малюкові! Не відмахуй-теся зі словами ”Дай подумати, не заважай”, а терпляче розповідайте.

І навчання проходитиме непомітно для самого малюка. Він перейметься вашим азартом і, можливо, на все життя полюбити гру в шахи.

Складно переоцінити значення шахів для дошкільнят. Адже ця гра – відмінний тренажер для мозку. По-перше, розвиваються логіка й абстрактне мислення. Малюки не просто бачать розташування фігур, вони ще й намагаються запам’ятати і свої ходи, і ходи суперника, й передбачити розвиток дії на кілька кроків уперед.

По-друге, поліпшується працездатність. Діти, знаючи мету гри, силою волі привчають себе домогтися визначеного результату. 

По-третє, у дошкільнят формується терплячість до своєї невдачі впродовж гри або до поразки. Вони починають усвідомлювати, що шахи – складна гра. Щоб здобути перемогу, треба добряче попотіти. Однак і це не гарантує того, що завжди вийде тільки вигравати, тому що суперники бувають розумнішими й уважнішими.

Уміння грати в шахи – це перші математичні задачі в житті ди-тини здатність порівнювати і прораховувати дії дуже стане у пригоді в різних життєвих ситуаціях. Але не поспішайте навчити дитину правил за один урок. Це потрібно робити поступово й обов’язково з огляду на вік малюка.

Якщо у вашій родині ніхто не вміє грати в шахи, варто звернутися до фахівця – тренера з шахів, наприклад, в дитячу шахову школу. Педагог у формі гри розповість правила й ознайомить з кожною шаховою фігурою, і поступово дитина навчиться робити безпрограшні ходи.

Якщо ж ви вирішите навчатися гри в шахи одночасно з дитиною, то зробіть це якомога цікавіше. Нехай ознайомлення малюка з шахами буде захопливим!

Зверніть увагу дитини на те, що в казках усе таємниче і незвичайне ховають у скрині, під замок. А коробка із шахами дуже схожа на чарівну скриньку. Поєднайте все це разом і вигадайте казкову історію про появу шахів у вашому будинку. Малюки вірять у чудеса, і ваша казка, в якій героями будуть шахові фігури, послугує відмінною ос-новою на шляху до завоювання лаврів першого шахіста у світі. Хто не вірить, нагадаємо, що відомі гросмейстери – Руслан Пономарьов, Анна Ушеніна, Василь Іванчук, Анатолій Карпов, Гаррі Каспаров, Ро-берт Фішер – отримали перші уроки з шахів у ранньому дитинстві і під чуйним керівництвом батьків.

Чому корисно вчити дітей грати в шахи?

Шахи – це не просто модельна гра, а цілий світ логіки та інте-лекту. 

Граючи в цю стародавню гру, дитина вчиться логічно мислити, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, передбачати, зосереджуватися, розвиває мислення і пам’ять. За висловом Рауля Капабланки, “шахи – щось більше, ніж просто гра. це інтелектуальне проведення часу, в якому є певні художні властивості і багато елементів наукового. Для розумового розвитку шахи означають те саме, що спорт для фізичного вдосконалення: приємний шлях вправ і розвитку окремих властивостей людської натури ...”. Ну, а якщо немає таких  можливостей, то як уберегти дитину від безціль-ного сидіння за комп’ютерними іграми або небезпечного базікання на вулицях? Один із кращих способів – навчити її гри в шахи! ця дивовижна, найдавніша гра приносить дітям багато радості, задоволення, водночас бездоганно впливає на розумовий розвиток. Гра в шахи розширює світогляд, вчить думати, бути уважним, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, передбачати результати своєї діяльності, розвиває винахідливість і логічне мислення. У дитини виробляються витримка, сила волі, посидючість, уважність і зібраність. Вона стає самокритичною, вчиться самостійно приймати рішення, не засмучуватися, коли програє партію. Особливо важливим є навчання гри в шахи гіперактивних дітей, які ледве можуть всидіти п’ять хвилин на місці. Вони стають спокійнішими, врівноваженішими. Відомий педагог В.

Сухомлинський вважав, що “без шахів не можна уявити повноцінного виховання розумових здібностей і пам’яті”. 

А з якого віку починати вчити дитину гри в шахи? І хто цим повинен займатися? Коли читаєш біографії великих шахістів, гросмейстерів, чемпіонів світу, то бачиш, що всі вони почали грати в ранньому дитинстві.

З чого починати навчання?

На жаль, єдиної загальноприйнятої методики навчання дошкільнят гри в шахи не існує. Є тільки досвід ентузіастів, загін яких по-стійно зростає.

Тому батьки самі повинні у простій і дохідливій формі розповісти дитині про шахові фігури, “чарівні” властивості та особливості дошки, про елементарні правила гри.

Орієнтовна програма домашнього навчання

Будемо вважати, що Вашій дитині 4–6 років, Ви самі любите і вмієте грати в шахи, вдома є одна-дві шахових дошки. Перше, що Ви повинні зробити, - це ознайомити дитину з шаховими фігурами. Великою помилкою буде поставити перед дитиною початкову позицію шахової партії і пояснювати, як ходять фігури. Діти цього віку рідко розуміють сенс пояснення і втрачають інтерес до гри. А допоможе вам ігровий метод. Спробуйте грати, наприклад, “у туру”.  Розкажіть про неї казку, нарядіть її, почніть за нею полювати – і дитина, граючи, швидко запам’ятає пра-вила пересування тури. І так з усіма фігурами. Розповідь про Пішака-героя, який подолав усі перешкоди і перетворився на ферзя, дасть набагато більше інформації, ніж “офіційні правила”. Головне, щоб ці ігри з фігурами йшли невимушено, примусовий елемент має бути відсутній, дитина взагалі не повинна здогадуватися, що її навчають. Також у цих іграх ознайомте дитину з термінами: “горизонталь”, “вертикаль”, “діагональ”, “центр”. Поступово дитина зацікавиться, і Ви можете переходити до основ теорії. На початках не пропонуйте дитині грати відразу всіма фігурами. це допоможе їй навчитися бачити всю дошку, а також окреме поле і рівномірно розподіляти увагу по всій дошці. Поступово кількість знайомих і вивчених фігур та пішаків збільшується до повного комплекту, і тільки тоді приступайте до гри всіма пішаками, а потім пішаками і фігурами. Дитина повинна міцно засвоїти узгодженість дій пішаків з пішаками, пішаків з кожною фігурою, кожної фігури одна з одною. Оз-найомте її з найпростішими пастками і комбінаціями: “Дитячий мат”, “Мат легальний” тощо, а потім переходьте до розв’язання елементарних шахових задач і етюдів, відгадування загадок.

Як правильно грати з дитиною?

Не варто постійно спеціально програвати, дитина може легко звикнути до легких перемог і надалі програші будуть нею болісно сприйматися. 

Найліпше давати фору одного, двох пішаків під час гри одними пішаками, без фігур або ферзя, а то й кілька фігур відразу, під час гри всіма фігурами, щоб зрівняти шанси. Після гри треба опрацю-вати помилки, допущені в грі: погано розвинені фігури, не зроблене рокірування, рано вивели у гру ферзя, робили ходи однією й тією са-мою фігурою кілька разів поспіль без потреби. 

Чи можна давати дитині шахи, якщо Вам ніколи, і дитина грає сама з собою? Можна. цей перехід “усередину” – важливий етап у розумовому розвитку дитини, поява здатності до уявного перетворен-ня дійсності. 

Які шахи потрібні дитині?

Найзручніші дерев’яні або пластмасові шахи, розмір дощок яких 40x40см, фігури  середні. У продажу є дошки менше за розміром – 29x29 см, але там фігури стоять дуже близько одна до одної. Дошкіль-никові буде важко орієнтуватися в скупченні шахового війська, та й фігури надто маленькі.